"При формуванні стратегії розвитку реального сектору економіки ми маємо сфокусуватись на стимулюванні галузей з високою доданою вартістю. І важливим сектором тут є переробка... Тому ми намагаємося збільшити частку переробки у структурі ВВП з нинішніх 10% до щонайменше 20%", – сказала вона.

Як приклад, заступниця міністра пояснила: якщо просто продавати пшеницю, то в умовних $300, які коштує тонна цієї продукції, доданої вартості буде всього $90. Якщо починати робити з неї борошно, то додана вартість зростає до $220, якщо з неї зробити більш складний продукт – клейковину – то додаткова вартість складе $550.

Те саме відбувається і з іншими продуктами – якщо в кубометрі деревини доданої вартості буде всього $26, то у виробленій з неї фанері – вже $190, а в корпусних меблях – $290, додала Бігун.

Вона зауважила, що в умовах ускладненої експортної логістики потрібно шукати нові рішення, серед яких головне – збільшення доданої вартості на одиницю експортованої продукції.

"Зараз ми реалізуємо програми для стимулювання переробки. Перша – це гранти до 8 млн грн гривень, які можна отримати, якщо підприємство розташоване на звичайних територіях. У цьому випадку фінансування відбувається в пропорції 50% на 50% – половину дає держава, а половину має дати заявник. Друга програма діє на деокупованих територіях: там 80% фінансує держава, а 20% – заявник", – пояснила Бігун.

За її словами, Міністерство економіки веде переговори з владою на місцях, щоб вона теж долучалася до співфінасування програм стимулювання переробки. Адже додатковий фінансовий стимул може стати "магнітом" для бізнесу, що сприяє розвитку регіонів.

Автор: Юлiя Недашківська