Марченко наголосив на крайній важливості міжнародної підтримки та інвестицій у відновлення України та забезпечення її економічного зростання, щоб відтворити робочі місця та повернути в країну біженців.

Глава Мінфіну повідомив, що разом із віце-прем’єром – головою Мінвідновлення Олександром Кубраковим працює над тим, як зіставити пріоритети з можливим донорським фінансуванням.

"Ми хочемо відстежувати всі гроші донорів, ми хочемо спрямувати ці гроші на першочергові потреби України. Це не дуже легка вправа, але я вірю, що разом ми зможемо зробити це краще", – заявив Марченко.

Він додав, що зі свого боку уряд України продовжує утримувати макроекономічну та фінансову стабільність, йому вдалося знизити ставку інфляцію до 15,3% за підсумками травня з 26,6% за підсумками 2022 року, а останні прогнози зростання економіки цього року становлять близько 3 %.

Як повідомлялося, потреби держбюджету України у зовнішньому фінансуванні цього року оцінюються у $42-42,5 млрд.

Марченко наприкінці травня зазначав, що незабезпечені потреби у фінансуванні першочергового відновлення України цього року становлять ще близько $6,5 млрд за загальної їх оцінки у $14,1 млрд, зробленої Світовим банком у рамках RDNA2. Міністр уточнив, що у держбюджеті на 2023 рік на першочергове відновлення передбачено $3,3 млрд, а міжнародні партнери надали гарантії на суму близько $4,3 млрд.

Марченко нагадав, що потреби енергосектору в першочерговому відновленні оцінюються у $3,3 млрд, гуманітарного розмінування – $400 млн, відновлення зруйнованого та пошкодженого житла – $1,9 млрд, критичної та соціальної інфраструктури – $5,8 млрд, а також $2,8 млрд необхідно підтримки приватного сектора.